|
|
|
![]()
"Веселка", Київ, 1973, малюнки Аделі Гілевич
![]()
|
У мене курочка була
У мене курочка була, - У хаті залюбки Підлогу віником мела І мила тарілки.
Сама ходила до млина По борошно мені, Вертала засвітла вона, Співаючи пісні.
Місила тісто, хліб пекла, - Усе робить могла. Смерком сідала при вікні І казочку вела. |
|
|
|
Кіт-розбійник
Сіли миші пряжу прясти, А в віконце кіт - пухнастий: - Можна, я порву нитки? - Ні, порвеш нам кожушки! |
|
Мишка
Мишко-норівко, Вийди з домівки! Хочу спитати, Чи маєш стіл і стільці в кімнаті,
Чи вмієш по сходах стрибати, Чи й ти мусиш так рано Вставати, вмиватись під краном, Як я? |
|
|
|
Три кішечки-сестриці
Три кішечки-сестриці Згубили рукавиці, Прибігли та у плач: - І як вони злетіли? Ми ж зовсім не хотіли... Матусенько, пробач! - Згубили рукавиці? Ах ви погані киці! Не дам я вам калач! - Три кішечки-сестриці Знайшли всі рукавиці, Прибігли та у плач: - Матусю, подивися, На стежечці знайшлися! Ріднесенька, пробач! - Знайшлися рукавиці? Мої хороші киці! Ось, їжте ваш калач!
|
|
Чижик
Був у Мері в клітці чижик: Двійко темно-бурих ніжок, Жовтії пір'їнки, Очка-намистинки.
Чижик їй співав охоче: Від світанку і до ночі Линули з оселі Співанки веселі.
|
|
|
Пташка і котик
Котик до пташини На вербу поліз. Котик стриб на гілку! Пташка пурх униз!
Котик - знов на землю, А пташина - в гай. Цінькає-сміється: Котику, впіймай! |
Зайчатко з ведмедем
За копічину Зайчатко з ведмедем Купили морквину І вулика з медом. |
|
|
Джекова свинка
Джекова свинка Не дуже мала, Не дуже велика, Не дуже худа.
Каже Джек: - Не біда. Зате вона гоже Рохкати може! |
|
У гостях
- Котику, котику, Де пропадав? - У королеви Я гостював!
- Що ж ти, котусю, Там куштував? - Мишку сіреньку... Ледь не піймав! |
|
|
|
Кошеня
Я - біле-біле Кошеня, І я люблю Одне грання. Та подивує Цілий світ, Як виросте із мене Кіт! |
|
Чудеса
Ой ду-ду, ой ду-ду, Грає кіт на дуду, Корівки через місяць стрибають; І сміються лини З чудасії-дивини: Тарілки та виделки із хати втікають. |
|
|
Малина та риби
Дід-лісовик Запитав мене: - Сину, Скільки у морі Буває малини?
Сказав я: - У морі Стільки малини, Скільки у лісі Риб на ялині.
Пригода
Три хлопці влітку на льодку На ковзанах катались. Всі три втопилися в ставку, А решта - врятувались!
|
Сімейка
Ну й сімейка жила Край мойого села! Всі, повірте, були диваки: Бо по двоє плечей Вони мали й очей, Та ще вуха, роти й язики!
І щоночі вони Спали й бачили сни, Їхні ліжка стояли в хатині. Кожен мав дві руки, Їли всі залюбки. Ну й сімейка - дивуюсь донині!
|
|
Розмова
Тітка Трот і кицька Сіли біля пічки: Відпочить, погомоніть, Поки прийде нічка.
Тітонька спитала: - Мишку ти піймала? - Мур-р, - сказала киця, Жмурячи очиці. |
|
|
Король ліліпутів
Король ліліпутів Поставив хатинку З тортів ,пиріжечків, Смачної шкуринки.
З цукерок прозорих Чотири вікна, А дах - із оладків. Ото дивина! |
Томмі і Бессі
В неділю хлопчик Томмі Снукс Гуляв з дівчатком Бессі Брукс. І каже Снукс маленькій Брукс: - А завтра - понеділок! |
|
М'ячик
Без упину М'ячик скаче, Він швидкий І не ледачий.
Жовтий, синій Та зелений, М'яч стрибає Вище мене! |
Робін-Бобін
Робін-Бобін на сніданок З'їв тарілку, двері, ганок, З'їв корову та бика, З'їв рудого різника, Три корзини у коморі, Півтора коня надворі, Трьох вгодованих ягниць, Потім чотирьох телиць, Врешті, хату з'їв, неситий, - Ще й бажає закусити! |
|
|
Дощик
Дощику, лий на тривацю! Дощику, лий на клена! Лий на дзвінку черепицю, Лиш не на мене!
Мило
Мило буваэ Червоне, зелене S чорне, Немов чорнило; Але - що за диво!- Я миюся з милом, І мило милиться Біло! |
|
Казка про бабусю
На світі старенька Бабуся жила. На ринок до міста Бабуся пішла. Далеко до міста, Дорога курить,- Присіла старенька Й заснула умить.
І треба ж - приплентався Цуцик-товстун, Спідницю новеньку Порвав їй, пустун: До самих колін Обірвав убрання! Бабуся не чує - Дрімає, куня...
Та змерзла надвечір, Проснулась вона Й дивується щиро: - Ой, що за мана! Себе оглядає, Сама не своя: -Ой людоньки добрі, Це я чи не я?
Вернуся додому - Чи я чи не я - Мене упізнає собачка моя. Як я це - раденько Заскавучить, Не я - то загавка Іще й загарчить.
Додому вночі вже Приходить стара. Собачка ж її Не пуска до двора! І плаче бабуся, Сама не своя: - Ой людоньки добрі, Таки це не я! |
|
![]()
Домой! Назад на Українські віршики Назад на Детская Кладовая