Грицько Бойко

Для дошкільного
і молодшого шкільного віку

за виданнями: "Вибрані твори" том 1, КИЇВ “ВЕСЕЛКА” 1983,

"Веселинки, вірші, скоромовки" КИЇВ “ВЕСЕЛКА” 1995

СПОЧИВАЄ СИВИЙ СОМ

СКОРО
МОВЛЮ СКОРОМОВКУ

Скоро,

Скоро

Мовить

Ганка

Скоромовки-

Спотиканки.

Слово

В слово

Слава

Ловко,

Скоро

Мовить

Скоромовки.

ТАЧКА ТА ЧОВЕН

Чубатий
Качур
Кряче
Качці:

— Ти чудо
Бачила
Чи ні?
До річки
Човен
Мчав
На тачці,
По річці —
Тачка
На човні!

ЧУЧЕЛО

Чом

Грачиха,

Чом

Грачата

Почали

Чимдуж

Кричати?

Чиєсь

Чудне

Чучело

Очам

Надокучило!

ВОРОНА-КАРКАРОНА

— Де, вороно-
Каркароно,
Ти була?
Що, вороно-
Каркароно,
Принесла?

— Я проснулась,
Стрепенулась
І: “Кар-кар!” —
На воронячий
Зібралась
Я базар.

Рано-рано
Прилетіла
До струмка,
На городі
Проковтнула
Черв'яка.

Покружляла,
Покружляла
Я вгорі.
Горобців
Порозганяла
У дворі.

Стріла півня-
Розбишаку,
Пісняра—
І чкурнула,
Дременула
Із двора.

ПОВЕЗЛО

От мені

Повезло! —

їхав я

Мотоло...

Молото...

Томоло...

М-о-т-о-р-о-л-е-р-о-м

В село!

ЛЕЖЕНЬ

Жоржик-лежень, лежебока,
З лежебокою морока,
Женя каже: — Не лежи,
Жито жати поможи.—
Лежень каже: — Може, жалко,
Жалко, Женечко, лежанки?
Що ж, як будете ви жати,
Зможу в житі я лежати!

КОЛОССЯ

Вусате

Колосся

Росинок

Напилося.

Струмить

Роса

По вусах,

По вусах

Світло-русих.

ПРО МИЛУ І МИЛО

Мила

Милитись

Не вміла,

Мила

Мило

З рук

Не змила.

Мама

Милила

Уміло,

Мама

З Мили

Змила

Мило.

ОЖИНА

Біжать
Стежини
Поміж
Ожини.
І вже
У Жені
Ожина
В жмені.

З СЕЛА В СЕЛО

Мала
З села
Вола
Вела.
В село
Віл
Малу
Вів.

ЗУБИ

У сестрички Люби
Випадають зуби.
І говорить Люба:
— Я тепер бежжуба!

ЯВДОШКА Й ВОЛОШКИ

Над шляхом

Явдошка

Шукала

Волошки.

Явдошко,

Волошки

Шукати

Облиш:

Над шляхом

Ти знайдеш

Один лиш

Спориш!

ГОРІШИНА

В горішнику

Горішина

Горішками

Обвішана.

Оришка

Й Тимішко

Струшують

Горішки.

АРХИП ОХРИП

Кричав
Архип,
Архип
Охрип.
Не треба
Архипу
Кричати
До хрипу!

ЧЕРЕДА

Рано-
Вранці
В середу
Пригнав
Прокіп
Череду.
А корови
В череді:
Рябі,
Чорні
Та руді.

ЗОЯ І ЗІНА

Зоя

І Зіна

Знайшли

Лозини.

Лозина

До лозини —

І зроблені

Корзини.

Зоя

І Зіна

Взяли

Корзини,

Взялись

Завзято

Кизил

Збирати.

ВАРЕНИКИ

У кухаря

Валерика

Розварились

Вареники.

Розварились

Вареники...

Варениці

У Валерика!

СМАЖЕНЯ

Смаженю
Смажив,
Смажив
Саша,—
Замість
Смажені
В Саші
Сажа!

ЛЕЛІ

Глянь:

В лелечій

У оселі

В білих

Льолях

Милі

Лелі.

Лелі,

Леленьки

Малі

У кубельці,

У теплі.

КЛЮЄ КУРКА
КРУПКУ

Курник

Кривенький

На горбку.

Гарненька

Курка

В курнику.

Не турбуйте

Курку!

Клює

Курка

Крупку.

Крупка

Дрібненька,

Курка

Рябенька.

БІЛЧА

Білча

В дуплі

Горіх

Хова.

Прийшла

Пора

Горіхова.

БУСОЛ

В сінокосах,

В срібних

Росах

Заросився

Бусол

Босий.

Сонце

Блисне —

Бусол

Висхне.

ГОРЛИЧКА

В гарненької

Горлички

Туркотливе

Горлечко.

Горличка

Туркоче,

Горличка

Воркоче:

Туркотлива

Горличка

Прочищає

Горлечко!

ПОДЗЬОБАВ І ПОСТРИБАВ

Дзьобнув

Хлібця

Горобець, —

Дзьоб

Обтер

Об

Стовбурець.

Барабольки

Подзьобав,—

По бруківці

Пострибав.

ГУСЕНЯТА Й ГУСКА

У ставку

Гуськом

Стоять

Гусенята

Й гуска.

Гусенята

Плюскотять,

Гуска

Носом

Плюска.

КУРЛИЧІ

Курличі
Курличуть,
Курличаток
Кличуть:
— Курли,
Курли,

Курличеньки,
До річеньки,
До річеньки!

ЛИПКА

Алла

Липку

Не вгляділа:

Липка

Листя

Загубила.

З липки

Листя

Не опало,—

Липку

Ланьки

Общипали.

ОСЛИСЬКО

Йти ослиську

Неблизько.

Підсковзнувся

Ослисько.

Підсковзнувся

Ослисько

І голосить:

— Ой, слизько!

ЛОШАТА

Йшли

Лошата

З вишняку,—

Шум

І шурхіт

В сушняку.

Лошата
Стриножені
Страшенно
Стривожені.

В АЛЬТАНЦІ

Зацінькала

Синиця —

Цікава

Витівниця:

- Це

Горобці

В альтанці

Танцюють

Вранці

Танці.

Ой, гуць-

Гуці!

Штанці

Куці.

Куці

Штанці

У горобців!

МУРИЙ З МУРМУРКОЮ

Мурий

З Мурмуркою

Вечеряли

Куркою:

— Мур-мур-мури,

Гар-р-ні

Кур-р-ри!

МОРОЗ

Закував

Озерце,

Вліз

Злий

Мороз

У верболіз.

І забідкалась
Лоза вся:
— Звідки
Знов
Мороз
Узявся?

ВАСИЛИНКА Й МАША

Ой, весела
Василинка,
Василинка-
Веселинка.
А Маша
Мов кваша:
Кисне й кисне
Маша!

ГУСИ, ГУСИ,
ГУСЕНЯТА...

Гуси, гуси,

Гусенята!

Гусенят

Багато

В Гната.

— Гей, гиля!—

Гнатко

Гука,—

Відганяє

Гусака.

БРЕХАЧ

Брехач

Бреше,

Бреше

Не вперше...

Розбрехався

Брехач.

Брехач,

Як деркач:

Деркач

Дерчить,

І брехач

Не мовчить.

ОРЛИ

В орляток

Виросли

Вже крила:

Вгорі

Орлята

Пролетіли.

Під хмарами

Рідня

Крилата:

Орел,

Орлиця

І орлята.

КАРАСЯ - З ПОРОСЯ

Випірнай-но,

Рибко,

Близько,

Розсипай-но

Срібні

Бризки,—

Щоб зловив я

Карася,

Карася —

З порося!

АБИ З РУК

Робив

Дишло,

Дишло

Не вийшло.

Робив

Днище —

Вийшло

Топорище.

Сяк-так,—

На косяк!

Стук-грюк,—

Аби з рук!

Вийшло: тяп!

Вийшло: ляп!

КОСА КОСИТЬ

Коса
Косить —
Бруса
Просить.
Косар
Герасим
Погострив —
Клин скосив.

СКРЕКОЧЕ СОРОКА

Скрекоче

Сорока,

Строката,

Кароока.

Сорока

В ворони

Прохає

Оборони:

— Хто йде —

Не мине:

Сполохне

Мене!

МІШОК НА МІШКУ

Мішок

На мішку,—

Мішки

В порошку.

Порошок,

Як борошно,—

Від борошна

Порошно.

БОРЩИК

Борщик

У горщику,

Щавель

У борщику.

А до борщу—

Ще й

По лящу.

СУХАРИКИ

Чуки, чуки,

Чукарики!

Кортять

Насті

Сухарики.

Хрумкає

Настя

Сухарі

Хрумчасті.

ЩЕДРИЙ ДОЩИК

Щедрий
Дощик
Площу
Полоще.

КАЧЕЧКА

Качечка
Кряче,
Каченят
Не баче.

Кличе

Качечка

Курчат:

- Чи

Не бачили

Качат?

— Ні, качечко,
Ми качат
Не бачили
Й в вічі,
А качура
Без качат
Зустрічали
Двічі!

НЕ ПЛАКАЛИ

Ми плакати —
Не плакали:
Нам плакати
Нема коли.

КАЛИНКА

Каже
Килинка:

— Калинка —
Не малинка!

— Так, так,
Килинко:
Гірка
Калинка.

МАЛЮЄМО
КЛЕНИ

В Олени

І в мене —

Гарнесенькі

Клени.

В Олени —

Зелені,

У мене —

Черлені.

Зелені —

Травневі,

Черлені —

Жовтневі.

ТОРОХКОЧЕ
ТРАКТОР

Торованим

Трактом

Торохкоче

Трактор.

Торохкоче,

Туркотить,

Бо такий

Характер.

МАЛЯ-
НЕМОВЛЯ

Це маля-
Немовля:
Ні слівця
Не вимовля.
Немовляток
Я люблю,
Колисаю:
— Люлі-лю!

СУМНО
САМОМУ

В ямі

Не спиться

Вусатому

Сому.

Сому

Вусатому

Сумно

Самому.

СПОЧИВАЄ
СИВИЙ СОМ

Сом

Наївся

Досхочу:

Ситно

Сому-

Вусачу.

Спочиває

Сивий

Сом:

Ой, солодкий

Сниться

Сон!

ЧАПЛЯ

В чаплі

Чорні

Черевички.

Чапля

Чапа

До водички.

БАБУСЯ

Бабуся
В кіоску
Забула
Авоську.
А внучка
Ганнуся
Відразу
Гайнула —
Забуту
Авоську
Бабусі
Вернула.

ПРОЙДЕМ ДВОРОМ -
ПОГОВОРИМ

Поросятко

Тупориле

Із курчатком

Говорило.

Говорило:

— Пройдем

Двором.

Пройдем

Двором —

Поговорим.—

Розказало

Поросятко,

Як в городі

Зрило

Грядку.

ТЕКЛА
СУЛА

Текла

Сула

Біля

Села.

Біля

Сули

Льони

Росли.

КРАБ

В порту

Краб

Здирався

На трап.

Шкряботів

Краб:

Шкряб,

Шкряб,

Шкряб!

МОРЖІ

Моржі

Лежать,

Моржат

Сторожать.

Моржі

Прибережні —

Сторожі

Обережні:

Бо в сніжнім

Безмежжі —

Стежки

Ведмежі.

КІНДРАТ
ВБРІД БРІВ

Кіндрат
Вбрід
Брів —
Зустрів
Бобрів.
Зустрів
Бобрів,
Бобри —
У рів.
Кіндрат
Добрів —
Змокрів
До брів.

СТО НІЖОК

У стоніжок

По сто

Ніжок.

Всі сто

Милися,

Всі стомилися.

ЖАТКА

Жатка

Жваво

Жито

Жне.

Жатку

Жнець

Не дожене.

ГРУШІ

Яша

Й Саша

Навпрошки

Йшли

Обтрушувать

Грушки.

Поспішали-

Поспішили:

Сашин

Кошик

Залишили...

Саша

Кошик

Лаштував,

Яша

Груші

Куштував.

ЗАДУМАВСЯ

Микола
В думах:
Думав,
Думав
І вмить —
Задумавсь
І подумав.

Подумав,

Вдумливо

Подумав,—

І думу

Думати

Роздумав.

НАРОБИЛИ
ДВЕРІ СКРИПУ

Наробили

Двері

Скрипу,

Заскрипіли:

Рипу-

Рипу.

ШЕЛЕСТЯТЬ
КОМИШІ

Комишів

Шерег:

Шурхіт,

Шум,

Шерех.

Шелестять

Комиші,

В комишах —

Ні душі.

ЩИГЛІ

Щиглі

В кущах

Пищали,

Щоранку

Сповіщали:

— В кущах

Вітрище

Свище,

Щипає

Морозище.

ЗАГАДКИ

Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.

Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю,—
І всіх діток
Потішаю.

Висить в селі і в місті,
Збирає різні вісті.
Щодня її гінці
Спішать у всі кінці.

У легкого
Держака
Голова
Така
Важка.

То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.

І співаю

Я від жару,

І пускаю

З носа пару.

Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу.

Скринька,
Вертушка,
Шнур
І кругле
Вушко.

Два скельця,
Три дужки:
На ніс
І за вушки.

Залізний кінь,
Фарбований
І гумою
Підкований.

Я стою
На ходу,
А спинюся —
Упаду.

Дерев'яна

Гора:

Що не крок —

То діра.

В печі боки обпекла
І в стіну міцну лягла.

В оркестрі
Поважають,—
Та б'ють мене,
Як грають.

Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.

Стаємо всім на дорозі,
Всіх спиняєм на порозі.
Хто іде — не обмине:
Нас рукою штовхоне.

Без рук, а з ногами,
Без ребер, а з боками.
І спинка міцна є.
А голови немає.

У вогні

Я розмокаю,

У воді

Я висихаю.

Кристалиночки тверді,
Світлі — аж іскряться.
Народились у воді,
А води бояться.

Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.

Як навколо об'їси —
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці.

В небі я труджуся,—
Знає мене кожний.
Я на всіх дивлюся,—
На мене ж — не можна.

І у горах невидима,

І у лісі невловима.

Я кричу — вона мовчить,

Я мовчу — вона кричить:

Поверта мені назад

Всі кінцівки слів підряд.

Між берегів
Текла, текла.
Мороз зміцнів —
Під скло лягла.

В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку — нас везуть.

Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече —
Ми струмочком потечем.

Не козлик, а рогатий.
Повільний, вайлуватий.
На собі носить дім
І ховається у нім.

У морі купався,
Сухеньким зостався.
Під дзьобом — торбинка,
В торбинці — рибинка.

Борознить
Океан,
З голови
Б'є фонтан.

Без рук, без верстата
Вміє добре ткати.
А коли натче —
Здобич не втече.

Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться на небо,
Як водичку п'є.

З бородою
Народився,
Та ніколи
Не голився.
(Козлик)

Довгі вуха,
Куций хвіст,
Невеличкий
Сам на зріст.

На городі
Побував —
Нам капусту
Попсував.

Довгі ноги
Скік та скік...
Ми погнались —
Він утік...

Шерсть гладенька
І м'якенька,
Спинка гнеться,
Хвостик в'ється —
Тільки лапки
Цап-царапки!

До квіточки лечу,

Лечу-дзижчу.

— Дзум-дзум-жу-жу! —

Як звуть не скажу.

Тук-тук-тук!
Так-так-так!
І комашка,
І черв'як,
І личинка —

Біла спинка,
І жучок-короїд —
Мій сніданок,
Мій обід.

В своїм гороховім краю,
Як літо лиш настане,—
Я на одній нозі стою
В дрантя й лахміття вбране.

Не дерево, а листя має.
її усякий обминає.
Лиш доторкнеться до долонь,
То припече, немов огонь.

В ящику —
Вікно,
У вікні —
Кіно.

Йти не йдем,
Хоч маєм ноги,
Все тримаємось
Підлоги.

Без голови,
А ногу маю:
Бриля на неї
Одягаю.

З лісу в ліс перелітав,
Де не сяде — там співає,
І кладе яєчка
У чужі гніздечка.

Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила.

Костяну сорочку маю
І ніколи не знімаю,—
У сорочку-костомаху
Я ховаюся від страху.