УКРАЇНСЬКІ ВІРШИКИ

Котик

Скочив котик,

Сів на плотик.

Миє ротик

І животик.

Він біленький

І чистенький, -

Гарний Мурчик

мій маленький.

М. Підгірянка

***

Учителька

Таня мавпу посадила,
і ведмедя, і цапка.
А сама навпроти сіла,
олівець трима в руках.
- Ось вам "О", як кругла слива,
ось вам "Т", немов граблі.-
Таню слухають поштиво
звірі, всівшись на землі.
І приємно нашій Тані,
що вони такі слухняні.
(Таня добре знає діло).
А мовчать усі звірята,
значить, все їм зрозуміло.

Г. Гриненко

***

Лисеня

Понад річкою лисятко
безтурботно гралось.
Відображенню своєму
Дуже здивувалось.
- Ми з тобою справді схожі!
Хвіст і вушка має кожен.
Тож скоріш виходь з води
Й гратися зі мною йди.
Воду мацнуло грайливо,
Де ж лисятко, що за диво?
Спробуйте тепер, знайдіть:
Тільки кола по воді.
- Де ж ти, лисеня руденьке?
Підійди, дружок, близенько.
Я не буду більш торкатись,
Можеш ти зі мною гратись.
А зелене жабенятко
Нумо реготати:.
- З відображенням, лисятко,
Ти збиралось грати.
 

Г.В. Макуліна (переклад з россійської - І.Бондар-Терещенко)

***

Ялинка

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушинку,

Сам запрягся в саночки

Та й поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,

Ледве став ялинку брати,

А на мене зайчик - плиг!

Став ялинку відбирати.

Я - сюди, а він - туди...

"Не віддам, - кричить, - нізащо!

Ти ялинку посади,

а тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!

І цяцьками можна гратись.

Порубаєте ліси -

Ніде буде і сховатись!..

А у лісі скрізь вовки,

І ведмеді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці..."

Страшно стало... "Ой, пусти!

Не держи мене за поли!

Бідний зайчику, прости, -

Я не буду більш ніколи!.."

Низько-низько я зігнувсь,

А ще нижче скинув шапку...

Зайчик весело всміхнувсь

І подав сіреньку лапку.

О. Олесь

***

Втішив

- Як тобі не сором Грицю?!
Знов одержав одиницю?-
запитала мама строго.
- Ну, і що ж у цім страшного?!
Он Маринка і Галинка
не одержали нічого...

М. Хижко

***

Зайчик в тернині

Скочив зайчик в тернину

І роздер кожушину.

Йде лисичку просити

Кожушину зашити.

А лисичка регоче,

Зашивати не хоче:

"Де ти був? Нащо дер?

Ходи в дранім тепер!"

Біжить зайчик до мами,

Зайшли очка сльозами:

"Мамо, люба, не бийте, Кожушину зашийте!.."

Мама сина не била,

Кожушину зашила.

Зайчик очка обтер

І знов скаче тепер.

М. Підгірянка

***

Запитав у Зіни Гліб:
- А звідкіль береться хліб?
Розвела руками Зіна:
- Звідкіля ж? Із магазину!

Є. Бандуренко

***

Стояла собі хатка

Стояла собі хатка -

Дірявий чобіток.

А в ній жила бабуся,

Що мала сто діток.

Така була сімеєчка,

Сімеєчка мала!

Ніяк із нею впоратись

Бабуся не могла.

Пішла бабуся на город

По моркву й буряки,

Пішла вона до пекаря

По хліб та пиріжки,

А сто дітей - не ледарі -

Пішли збирати хмиз.

Усі взяли по гілочці

Й набрали цілий віз!

Води взяли по крапельці -

І повний казанок!

І наварили борщику

Бабуся й сто діток.

А далі сто цеглинок

Вони принесли вмить,

І склали з них будинок,

І стали в ньому жить.

А потім сто зернинок

Поклали в землю в ряд,

І виросли з них квіти,

І став квітучий сад!

А якби та бабуся

Не мала сто діток,

Була б і досі хатка -

Дірявий чобіток!

Н. Забіла

***

Хвалько

Каже Петрик: в ліс ходив,
вовка сірого зловив,
і в село б його привів,
та вовчицю пожалів.
...Ми й не знали, що Петько
отакий хвалько.

В. Мордань

***
 

Жабка

Журилась під осінь

Малесенька жабка:

Уже потемніла

У соняха шапка

І жовтими стали

Листочки у клена,

А я іще й досі

Зелена-зелена!..

Л. Повх

***

Вилікувався

Не впізнають Толю мама,
тато і бабуся:
вперше він прокинувсь рано,
вмився, одягнувся,
яблуньки полив в садочку,
квіти й помідори.
- Що це скоїлось, синочку,
ти, бува, не хворий?
- Ні, матусю,- утирає
син щасливий лоба,-
це від мене лінь тікає,
як ота хвороба!

І. Січовик

***

Лічилочка

Одна маленька дівчинка
пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
край тину стали вряд.
Під вітами три квітоньки,
чотири будяки.
Над ними п'ять метеликів
ведуть свої танки.
Шість коників змагаються -
хто вище всіх стрибне!
А сім пташок цвірінькають,
вітаючи мене.
До тину між деревами
драбиноньку припну.
Угору по драбиноньці
аж вісім раз ступну.
У мене дев'ять друзів є,
покличу їх мерщій.
І десять стиглих яблучок
складу у кошик свій.
Смачних рум'яних яблучок
нам вистачить усім:
я друзям дам по одному,
сама десяте з'їм.

Н. Забіла

***

Зима ось-ось прилине

Пов'яли пишні квіти,
Затих осінній сад.
Туманом ліг на віти
Холодний листопад.
Повільно на світанні
Бреде він у степах,
Де листячком останнім
Легкий мороз пропах.
В полях затихли луни,
Замовкли трактори,
А над зеленим руном
Розносяться вітри.
Зима ось-ось прилине,
В снігах засне земля,
І пісня хуртовини
         над нею загуля.
Навстріч вітрам крилатим
В долину до ріки
Із гірки на санчатах
Помчаться малюки.
 

Д. Мегелик

***

Золота осінь

Ще недавно в небі синім
Пролітали журавлі.
А сьогодні в безгомінні
Ходить осінь по землі.

Ніби сонцем вщерть налиті
На гілках висять плоди,
У багрянім жовтім листі
Мріють веснами сади.

І від краю і до краю,
Від двора і до двора
Золотого урожаю
Знов до нас прийшла пора.
 

О. Бродський

***

Сперечався з сонцем сніг,
Вкривши в полі сто доріг:
- Щось-то в небі в тебе сухо,
Ані дощ, ані роса...
Як пошлю я завірюху, ї
Як покрию небеса!
 Сам кошлатий, бородатий,
 Ходить, сіє заметіль,
 Ані з хати, ні до хати,
 Ані в школу, ні в артіль.
Сонце виплинуло вище,
Іскри крешуть у лице.
- Ах ти, снігу-хвастунище, -
Я тебе провчу за це!
 Як метне огнені ружі,
 Як заблиска в три сліди, -
 з снігової бороди.
Він у поле - сонце коле,
Він у ліс - гарячий спис,
Він в комірку біля школи
Шусть - зігнувся і поліз.
 Ми бігом туди з урока,
 Бачим: сніг, - то й ми мовчок.
 Почорнілий, одинокий,
 Як холодний їжачок.
 

А. Малишко.

****

Босим
Біга дощик на зорі, -
Тому
Дзвін та плескіт у дворі.

Черевички
Град узув нові, -
Цокають
Підківки вогневі.

Йде в м'якеньких валяночках
Сніг,
І тому він
Тихший за усіх.
 

Л. Кудрявська

***

Заєць спати захотів,
Сам постелю постелив,
Сам зробив собі подушку,
Підмостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко -
Все звисає із подушки.
М. Стельмах

***

У млині

Тут зерно машини мелють.
Повно борошна в мішках.
Білі стіни. Біла стеля.
Білі сутінки в кутках.

Білі руки. Білі ноги.
В білім мороці - слова.
В мукомела молодого
Біла-біла голова.

Тільки що за диво дивне!
Майстер сивим тут ходив,
А умився після зміни
І одразу став рудим.
 

Л. Кудрявська

***

Сірий звір
Два хлопчики, два хлопчики
Несли відро води.
зустріли звіра сірого -
Розбіглись хто куди!
Відерце перекинулось -
І витекла вода!

А сірий звір з-під кущика
Лякливо вигляда...
 

Н. Забіла.

***

По дорозі йшов бичок,
Бачить - лізе їжачок,
Як лизнув його бичок -
Поколовся і в бочок.
Їжачок сміється:
"То-то,
не бери всього до рота."

***

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг,
Поки смажив, поки пік -
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

***

Ой, болить у мене зуб,
Бо не хоче їсти суп,
Хоче меду, хоче грушки,
Хоче теплої пампушки,
А якщо дасте сметани -
Враз боліти перестане.

***

Малювала зранку мишка
Три цукерки, два горішка,
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з'їла.

***

Їхав, їхав пан, пан
На конику сам, сам,
А позаду Гриць, Гриць
На конику гиць, гиць.
(дитина їде на колінах)

***

Сорока-ворона на припічку сиділа,
Діткам кашку варила,
Цьому дала, цьому дала,
Цьому дала, цьому дала,
А цьому не дала -
Цей біцьман - дров не рубав,
Кашку не варив, діток не кормив.
Шугу-шугу, полетіли,
На головочку сіли.

***

Кую-кую чобіток,
(пальчиком стукати знизу по ножці)
Подай бабо молоток,
Як не даш молотка,
Не підкую чобітка,

***

Печу-печу бабку,
Сажу на лопатку,
Шуг в піч,
Шуг в піч.
(взяти голову дитини в долоні
і нахиляти вправо-вліво)

Домой!        Назад на Детская Кладовая