 |
Web Hosting by Netfirms | Free Domain Names by Netfirms |
|
|
|
за виданням: Київ, Веселка, 1981
Одна дівчинка пішла з дому в ліс. У лісі вона заблукала і почала шукати стежку додому, та не знайшла, а прийшла до якоїсь хатинки в лісі.
Двері були відчинені. Вона подивилась у двері, бачить
— у хатинці нікого немає, і увійшла.У тій хатинці жили три ведмеді. Один ведмідь був батько, звали його Михайло Іванович. Він був великий та волохатий. Другою була ведмедиха. Вона була трохи менша, і звали її Настасія Петрівна. Третім було маленьке ведмежатко, і звали його Мишутка. Ведмедів не було вдома, вони пішли гуляти по лісу.
У хатинці було дві кімнати: одна
— їдальня, друга — спальня. Дівчинка увійшла в їдальню і побачила на столі три миски з юшкою. Перша миска, дуже велика, була Михайла Івановича. Друга миска, трохи менша, була Настасії Петрівни; третя, синенька мисочка, була Мишутчина. Біля кожної миски лежала ложка: велика, середня й маленька.
Дівчинка взяла найбільшу ложку й покуштувала з найбільшої миски, потім узяла середню ложку й покуштувала з середньої миски; потім узяла маленьку ложечку й покуштувала з синенької мисочки, і Мишутчина юшка здалася їй найсмачнішою.
Дівчинка захотіла сісти і бачить біля стола три стільці: один великий
— Михайла Івановича, другий трохи менший — Настасії Петрівни і третій маленький, з синенькою подушечкою,— Мишутчин. Вона вилізла на великий стілець і впала; потім сіла на середній стілець — на ньому було незручно; потім сіла на маленький стільчик і засміялася — так було добре. Вона взяла синеньку мисочку на коліна й почала їсти. З'їла всю юшку й стала гойдатися на стільчику.Стільчик проломився, і вона впала на підлогу.
Вона встала, підняла стільчик і пішла в другу кімнату. Там стояло три ліжка: одне велике
— Михайла Івановича, друге середнє — Настасії Петрівни, а третє маленьке — Мишутчине. Дівчинка лягла у велике — було занадто просторо; лягла в середнє — було занадто високо; лягла в маленьке — ліжечко було їй саме враз, і вона заснула.А ведмеді прийшли додому голодні й захотіли обідати.
Великий ведмідь узяв свою миску, подивився і заревів страшним голосом:
— ХТО ЇВ З МОЄЇ МИСКИ? Настасія Петрівна подивилася на свою миску і заревла не так голосно:
— ХТО ЇВ З МОЄЇ МИСКИ?
А Мишутка побачив свою порожню мисочку і запищав тоненьким голосом:
— ХТО ЇВ З МОЄЇ МИСКИ І ВСЕ ВИЇВ?
Михайло Іванович глянув на свій стілець і заревів страшним голосом:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ І ЗСУНУВ ЙОГО З МІСЦЯ?
Настасія Петрівна глянула на свій стілець і заревла не так голосно:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ І ЗСУНУВ ЙОГО З МІСЦЯ?
Мишутка глянув на свій поламаний стільчик і пропищав:
— ХТО СИДІВ НА МОЄМУ СТІЛЬЦІ І ПОЛАМАВ ЙОГО?
Ведмеді прийшли в другу кімнату.
— ХТО ЛЯГАВ НА МОЮ ПОСТІЛЬ І ЗІМ'ЯВ II? —заревів Михайло Іванович страшним голосом.
— ХТО ЛЯГАВ НА МОЮ ПОСТІЛЬ І ЗІМ'ЯВ її? — заревла Настасія Петрівна не так голосно.
А Мишутка підставив ослінчик, поліз у своє ліжечко й запищав тоненьким голосом:
- ХТО ЛЯГАВ НА МОЮ ПОСТІЛЬ?..
І раптом він побачив дівчинку й заверещав так, ніби його різали:
— ОСЬ ВОНА! ДЕРЖИ! ДЕРЖИ! ОСЬ ВОНА! АЙ-Я-ЯЙ! ДЕРЖИ!
Він хотів її вкусити. Дівчинка розплющила очі, побачила ведмедів і кинулася до вікна. Вікно було відчинене, вона вистрибнула у вікно і втекла. І ведмеді не наздогнали її.
